Як зробити дачний шезлонг своїми руками з простих матеріалів
Власники земельних ділянок (заміські будинки, дачі) намагаються прикрасити їх відповідними предметами меблів. При виборі окремих конструкцій виникають деякі протиріччя. З одного боку, меблі повинні бути декоративними, оригінальними, природно вписуватися в загальний інтер’єр території. З іншого – потрібно, щоб вона була легкою і транспортабельної, щоб її можна було без проблем перенести на зимовий період в приміщення. Вироби з колод, пнів і т. п. другу вимогу не відповідають. Природно, що щороку їх доводиться частково ремонтувати. Та й переставити з місця на місце (при необхідності) також не завжди можливо.
Саме тому якнайкраще для садової ділянки підходять шезлонги. Простота пристрою, мала вага, а головне – складна конструкція дозволяють використовувати їх скрізь. Зробити шезлонг своїми руками може будь-яка людина з самого простого, доступного матеріалу, без будь-яких матеріальних витрат.
Конструкцій шезлонгів досить багато. Вони можуть бути дерев’яними, з металевих або алюмінієвих труб, сітки, лози та ін. Розглянемо деякі способи виготовлення шезлонга.
Шезлонг з розкладачок
Для виготовлення беруться дві рами. Одна грає роль сидіння, інша – спинки. Одночасно їх нижні частини є опорами шезлонга, вони з’єднуються між собою двома болтами. Для регулювання кута нахилу сидіння використовуються зубчасті рейки, якими забезпечені узголів’я розкладачок.
Полотнища однієї з них цілком вистачить (навіть доведеться обрізати), щоб за допомогою пружин зробити з нього одночасно спинку і сидіння. У місці з’єднання рам встановлюється фіксатор, який використовується в розкладачці. Він надає жорсткість конструкції.
Для більшої міцності полотнищ в їх кишені слід встановити сталеві спиці, які легко можна зробити з товстого дроту.
Шезлонг з водопровідних труб
Підходять труби ѕ дюйма. Вони гнуться на кут 90 градусів, утворюючи одночасно і спинку, і опору. Скріплюються один з одним відрізками таких же труб – поверху і знизу. Причому для більшої міцності внизу приварюється два відрізки труби-спереду і ззаду. Довжина цих відрізків визначає ширину шезлонга. Якщо робити складаний варіант, то нижня задня труба кріпиться не зварюванням, а шарнірним з’єднанням за допомогою заклепок, а труби бічні розрізаються в місцях вигину.
Покриття робиться з щільної тканини, яка зшивається в два шари. Причому готуються горизонтальні «кишені». Відстань між ними вибирається довільно. У них вставляються дерев’яні рейки, які для більшого комфорту попередньо слід обернути поролоном.
Можна з водопровідних труб виготовити шезлонги практично будь-якої форми. Всі деталі з’єднуються або зварюванням, або болтами. Причому не обов’язково використовувати тканину. Для обплетення каркаса (в залежності від розмірів шезлонга) можна використовувати киперную стрічку, капроновий шнур, смуги зі штучної шкіри або брезенту. Відмінно підійде і плетіння з вербової лози.
ДО РЕЧІ, шезлонги можна досить легко виготовляти і зі склопластику. Такі конструкції привабливі тим, що мають малу вагу, не бояться вогкості, а технологія виробництва настільки проста, що дозволяє в домашніх умовах спорудити будь-яку модель. Але це вже окрема тема.