Деякі особливості будівництва дерев’яної опалубки

З чого зробити опалубку фундаменту? Найчастіше її роблять з того, що є під рукою. Найпоширеніший варіант — нестроганая дошка товщиною від 20 мм. Дошки збиваються в щити, до щитів кріпиться руберойд. Після спорудження фундаменту щити розбираються, і дошки йдуть на монтаж риштувань або даху. У підсумку маємо безвідходне виробництво.

Існує варіант незнімної опалубки з ЕППС (екструдованого пінополістиролу). Такий метод забезпечує тепловий захист і (частково) гідроізоляцію. Довжина листів ЕППС досягає 1200 мм, ширина — 600 мм, товщина — до 100 мм. Ціна — 38-39$.

Якщо на зовнішню обробку дачного будинку згодом планується пустити ЦСП (цементно-стружкові плити), їх також можна використовувати в якості опалубки, попередньо вистеливши плівкою. При наявності грошей краще таку опалубку зробити незнімної.Доводилося бачити і такий спосіб заливки фундаменту: траншея просто викладається поліетиленом (руберойдом) і заливається бетоном без всякої опалубки. Безперечно, спосіб, ймовірно, самий дешевий. Але з приводу довговічності питання є. При такому методі будівництва фундамент, повторивши всю геометрію траншеї (западини, виступи), зіллється з нею в одне ціле. Надалі при температурних переміщеннях грунту фундамент буде відчувати сильні динамічні навантаження. Другий мінус – геометрію траншеї потрібно витримати гранично точно.

Часто виникає питання: не можна чи знімну опалубку (фанеру, дошки) після закінчення робіт не витягати, а залишити в землі? По-перше, це нерозумно, бо матеріали, як уже говорилося, потрібно використовувати повторно для інших цілей. По-друге, через покладений час дошки неминуче згниють, і доведеться засипати зазор. По-третє, зовнішню опалубку потрібно прибрати для того, щоб зробити гідроізоляцію.