Гіпсокартон на стіни без каркаса-покрокова інструкція монтажу

Для вирівнювання стін найчастіше використовують гіпсокартон, який на сьогоднішній день завдяки своїм якостям є одним з найкращих способів внутрішнього облицювання. Зазвичай для його установки споруджують спеціальну обрешітку з металопрофілю, проте це не завжди може бути доцільно. У приміщеннях маленьких розмірів, наприклад, установка каркаса зменшить її і так невелику площу.

покрокова інструкція монтажу” width=”511″ height=”437″ sizes=”(max-width: 511px) 100vw, 511px” >

Необхідні інструменти та матеріали

Для кріплення гіпсокартону на стіни без обрешітки потрібні такі матеріали та інструменти:

• гіпсокартонні листи;
• порошкоподібна суміш або будівельний клей;
• склад грунтовки;
• відро для приготування фіксуючого розчину;
• шуруповерт з насадкою або будівельний міксер;
• електролобзик;
• ватерпас для визначення рівня;
• ніж будівельний або канцелярський для різання листів;
• лінійка, фломастер, рулетка;
• правило;
• щітка металева;
• валик для малярних робіт;
• киянка гумова;
• рівна довга рейка;
• шпатель.

Заміри і фрагмент

Початковим етапом робіт є проведення вимірів приміщення і розкрій матеріалів. За результатами вимірів можна розглядати варіанти розташування листів і визначити з них найбільш прийнятний. Якщо висота стелі перевищує 2,5 метра, крім стандартних листів знадобляться вставки, які потрібно вирізати попередньо.

Процес розкрою і вирізки гіпсокартону для вставок такий:

• позначається лінія, по якій буде здійснюватися різання;
• по всій довжині позначеної лінії ножем проводиться підріз з одного боку листа;
• по лінії підрізу, згинаючи всередину, його розрізають;
• з протилежного боку за місцем розлому надрізаний лист розрізається на дві частини.

Підготовка стін

Наступним етапом є підготовка підстави. Залежно від матеріалу, з якого виконана обробка стін, проводяться різні заходи по її підготовці. Так, для цегляної кладки досить буде її обробити грунтувальною сумішшю.

Якщо поверхня була оштукатурена, щоб уникнути відшарування шпаклівки і деформації плити, все покриття слід видалити, включаючи всі шари обробки, потім відразу ж нанести грунтувальний шар.

При виникненні труднощів в процесі видалення старої основи потрібно використання металевої щітки, за допомогою якої зі стіни зчищаються пил, бруд і нашарування.

Розглянемо докладніше процес підготовки поверхні стін:

1. Для зняття фарби або старих шпалер краще використовувати жорсткий металевий шпатель. Важливо, щоб він не прогинався. Перш ніж знімати шпалери, слід їх добре намочити губкою і дати деякий час воді вбратися в шар шпалер і розмокнути клею. За необхідності можна мочити стіну кілька разів. Як альтернативу воді можна використовувати спеціальну рідину для видалення шпалер, але коштує вона не дешево, зате процес зняття шпалер помітно полегшується.
2. Штукатурку можна знімати, використовуючи сокиру, молоток або перфоратор, стежачи за тим, щоб стіна була повністю очищена від обробки, в іншому випадку це може негативно позначитися на кінцевому результаті.
3. Шар старої фарби можна видалити за допомогою невеликого сокири, яким старе покриття збивається сантиметр за сантиметром.

Фіксуючий склад

Для робіт з гіпсокартоном, що не вимагають установки каркаса для кріплення гіпсокартону, застосовуються клейкі суміші. Оскільки гіпсокартон застосовується для внутрішньої обробки, основою сухих складів є гіпс. Натомість клею допускається застосування стартової шпаклівки або алебастру, але для підвищення адгезії вам доведеться додати в воду клей ПВА або клей для шпалер.

Розглянемо кілька способів застосування розчину:

• при перепадах більше 5 мм гіпсокартон фіксують на шпаклівку з гіпсовою основою, яку наносять тонким шаром по всіх краях і посередині плити;
• при перепадах до 20 мм листи фіксують за допомогою спеціального гіпсового клею, який наносять точково на відстані 30 сантиметрів;
• при нерівностях менше 40 мм на стіну за допомогою клею кріплять смуги гіпсокартону, шириною 10 см, після чого на них за допомогою шпаклівки приклеюють листи;
• якщо перепади стіни складають більше 40-50 мм, безкаркасний метод кріплення гіпсокартону неприйнятний.

Розчин для фіксації гіпсокартону на стіни готують з порошкоподібної суміші і води. Для приготування відра на 10 літрів слід наповнити його на третину водою і потроху додавати суміш, постійно розмішуючи його міксером або дрилем з низькою частотою обертів.

Замішувати розчин слід на менше 5 хвилин, після цього зробити невелику паузу і знову збити, так розіб’ються всі сухі грудочки. Консистенція розчину повинна нагадувати картопляне пюре.

Монтаж гіпсокартону

Існує кілька способів безкаркасного кріплення гіпсокартону:

1. Фіксація на клей. Перш за все, щоб уникнути пошкодження гіпсокартону, яке може статися при деформації стін, рекомендовано залишити невеликі проміжки: від підлоги – 1 см, від стелі і між листами – 0,5 см. Для цього під час фіксації матеріалу вам знадобляться кілочки з дерева. На заздалегідь оброблений грунтувальним складом лист наноситься розчин, після чого якомога швидко, але обережно приклеюється на підставу. Перш за все, в нижньому краю встановлюються прокладки, потім після розташування листа згідно з нижніми мітками фіксується інша його частина. З допомогою правила або рівня легким постукуванням гумовим молотком регулюють нерівності, при цьому стукати по інструменту не бажано. Процес вирівнювання контролюють так: визначили місце нерівності, прибрали інструмент, вирівняли і знову регулюють рівень. По закінченні вирівнювання плиту слід підперти на деякий час дерев’яною рейкою. Якщо перепади стіни значні, для монтажу використовують напрямні, які встановлюють у місцях найбільшого перепаду, компенсуючи їх великою кількістю клею. Вирівнювати листи слід обережно, щоб не деформувати його. По завершенні робіт місця з’єднання листів проклеюють склосіткою, і після висихання розчину шпаклюють. Шорсткості і нерівності затираються наждачним папером, очищають від пилу поверхню і грунтують.
2. Монтаж на самонарізні шурупи. Цей метод трохи складніше, ніж попередній, але більш надійний. Підходить для стін з великими нерівностями. Крім основного набору матеріалів та інструментів вам знадобиться монтажна піна і поролон (тонкий не підійде). Перед кріпленням листів стіни необхідно обробити ґрунтовкою. Потім раніше розкроєні плити прикладають до основи, і постійним кроком в десяти точках висвердлюють отвори, які служать маркером. Знімають плиту і на маркерах в отвори вбивають анкера. На лист на відстані 9-11 сантиметрів від отворів наклеюють поролон, виконує функції амортизатора, потім притуляють до стіни і фіксують саморізами. Кріплення гіпсокартону здійснюється за допомогою рівня шляхом вгвинчування і викручування шурупів. Щоб зафіксувати лист поблизу кожного самореза висвердлюється отвір окружністю близько 5 мм, в яке буде залита монтажна піна. Перед заливкою бажано потренуватися з дозуванням, необхідно щоб після виходу піни утворилася пляма діаметром 12-15 сантиметрів. Якщо на стінах передбачені електровимикачі або розетки отвори для них вирізаються попередньо. Після застигання піни витягуються саморізи, а утворилися отвори замазуються шпаклівкою. Далі можна приступати до завершального етапу робіт – закладення швів і установка плінтусів.

Ознайомимося з особливостями монтажу матеріалу на підставу з різним ступенем перепадів:

1. При нерівностях більше 4 мм монтаж листів здійснюється з будь-якого кута і впритул один до одного. Якщо матеріал кріпиться до дерев’яної основи, можна застосовувати цвяхи з великими капелюшками, які неглибоко входять в гіпсокартон.
2. При перепадах до 20 мм листи укладаються на клей від кута впритул один до одного. Клей, який може з’явитися в місцях з’єднань слід акуратно видалити.
3. Монтаж гіпсокартону при нерівностях до 40 мм здійснюється шляхом нарізки листів на смуги шириною півметра, і кріпляться вони на підставу вертикально.

Завершення робіт

Після завершення робіт по монтажу гіпсокартону безкаркасним способом слід надійно закрити стики між листами. На цьому етапі здійснюється наповнення стиків шпаклівкою і приклеюється армуюча склострічка, яка покривається фінішним шаром штукатурки.

Після того як поверхня висохне, за допомогою шліфувального паперу затираються всі нерівності і шорсткості.

Важливо надійно здійснити вирівнювання і прилягання матеріалу до отворів для вікон і дверей. У приміщенні з пластиковими вікнами чистову обробку прилягання виконують за допомогою профілю з пластика. Просвіти над підлогою закривають плінтусом, а зазори під стелею шпаклюють або закривають стельовим плінтусом.

Бліц-поради

1. Оздоблення гіпсокартоном може зажадати застосування фігурних вставок. Для цього знадобиться використання електричного лобзика, за допомогою якого виходять красиві фігури з рівними краями.
2. Під час очищення поверхні буде багато пилу, тому рекомендовано використовувати респіратор або маску, а також періодично кропити основу водою.
3. Висота стелі при установці гіпсокартону без обрешітки не повинна перевищувати трьох метрів у зв’язку з тим, що пристрій горизонтальних стиків технологією не передбачено.
4. Якщо під час монтажу матеріалу відбулося деформування листа, його можна відновити. Так, неглибокі подряпини і відколи вирівнюють шпаклівкою. Для цього подряпане місце очищають від пилу, видаляють надірвані частини картону і закладають пошкодження універсальної шпаклівкою або гіпсовою сумішшю. При наявності нерівностей, після висихання замазки їх шліфують наждачним папером.
5. Глибокі пошкодження усувають шляхом накладення заплатки. На попередньо очищеному пошкодженому місці вирізують отвір, щоб в глибині його окружність була більше кола зовнішнього краю. З гіпсокартону вирізують латку таким чином, щоб вона щільно лягла в отвір. З іншого боку її закріплюють дерев’яною планкою. Із зовнішнього боку латочку армують тканиною і шпаклюють. Після висихання ошкурівать.
6. У приміщеннях з великою кількістю електричних приладів і прихованою проводкою рекомендовано використовувати вогнестійкий матеріал, який запобіжить виникненню пожежонебезпечних ситуацій.