Гіпсокартон на стіни без каркаса-покрокова інструкція монтажу
Для вирівнювання стін найчастіше використовують гіпсокартон, який на сьогоднішній день завдяки своїм якостям є одним з найкращих способів внутрішнього облицювання. Зазвичай для його установки споруджують спеціальну обрешітку з металопрофілю, проте це не завжди може бути доцільно. У приміщеннях маленьких розмірів, наприклад, установка каркаса зменшить її і так невелику площу.
покрокова інструкція монтажу” width=”511″ height=”437″ sizes=”(max-width: 511px) 100vw, 511px” >
Необхідні інструменти та матеріали
Для кріплення гіпсокартону на стіни без обрешітки потрібні такі матеріали та інструменти:
- гіпсокартонні листи;
- порошкоподібна суміш або будівельний клей;
- склад грунтовки;
- відро для приготування фіксуючого розчину;
- шуруповерт з насадкою або будівельний міксер;
- електролобзик;
- ватерпас для визначення рівня;
- ніж будівельний або канцелярський для різання листів;
- лінійка, фломастер, рулетка;
- правило;
- щітка металева;
- валик для малярних робіт;
- киянка гумова;
- рівна довга рейка;
- шпатель.
Заміри і фрагмент
Початковим етапом робіт є проведення вимірів приміщення і розкрій матеріалів. За результатами вимірів можна розглядати варіанти розташування листів і визначити з них найбільш прийнятний. Якщо висота стелі перевищує 2,5 метра, крім стандартних листів знадобляться вставки, які потрібно вирізати попередньо.
Процес розкрою і вирізки гіпсокартону для вставок такий:
- позначається лінія, по якій буде здійснюватися різання;
- по всій довжині позначеної лінії ножем проводиться підріз з одного боку листа;
- по лінії підрізу, згинаючи всередину, його розрізають;
- з протилежного боку за місцем розлому надрізаний лист розрізається на дві частини.
Підготовка стін
Наступним етапом є підготовка підстави. Залежно від матеріалу, з якого виконана обробка стін, проводяться різні заходи по її підготовці. Так, для цегляної кладки досить буде її обробити грунтувальною сумішшю.
Якщо поверхня була оштукатурена, щоб уникнути відшарування шпаклівки і деформації плити, все покриття слід видалити, включаючи всі шари обробки, потім відразу ж нанести грунтувальний шар.
При виникненні труднощів в процесі видалення старої основи потрібно використання металевої щітки, за допомогою якої зі стіни зчищаються пил, бруд і нашарування.
Розглянемо докладніше процес підготовки поверхні стін:
- Для зняття фарби або старих шпалер краще використовувати жорсткий металевий шпатель. Важливо, щоб він не прогинався. Перш ніж знімати шпалери, слід їх добре намочити губкою і дати деякий час воді вбратися в шар шпалер і розмокнути клею. За необхідності можна мочити стіну кілька разів. Як альтернативу воді можна використовувати спеціальну рідину для видалення шпалер, але коштує вона не дешево, зате процес зняття шпалер помітно полегшується.
- Штукатурку можна знімати, використовуючи сокиру, молоток або перфоратор, стежачи за тим, щоб стіна була повністю очищена від обробки, в іншому випадку це може негативно позначитися на кінцевому результаті.
- Шар старої фарби можна видалити за допомогою невеликого сокири, яким старе покриття збивається сантиметр за сантиметром.
Фіксуючий склад
Для робіт з гіпсокартоном, що не вимагають установки каркаса для кріплення гіпсокартону, застосовуються клейкі суміші. Оскільки гіпсокартон застосовується для внутрішньої обробки, основою сухих складів є гіпс. Натомість клею допускається застосування стартової шпаклівки або алебастру, але для підвищення адгезії вам доведеться додати в воду клей ПВА або клей для шпалер.
Розглянемо кілька способів застосування розчину:
- при перепадах більше 5 мм гіпсокартон фіксують на шпаклівку з гіпсовою основою, яку наносять тонким шаром по всіх краях і посередині плити;
- при перепадах до 20 мм листи фіксують за допомогою спеціального гіпсового клею, який наносять точково на відстані 30 сантиметрів;
- при нерівностях менше 40 мм на стіну за допомогою клею кріплять смуги гіпсокартону, шириною 10 см, після чого на них за допомогою шпаклівки приклеюють листи;
- якщо перепади стіни складають більше 40-50 мм, безкаркасний метод кріплення гіпсокартону неприйнятний.
Розчин для фіксації гіпсокартону на стіни готують з порошкоподібної суміші і води. Для приготування відра на 10 літрів слід наповнити його на третину водою і потроху додавати суміш, постійно розмішуючи його міксером або дрилем з низькою частотою обертів.
Замішувати розчин слід на менше 5 хвилин, після цього зробити невелику паузу і знову збити, так розіб’ються всі сухі грудочки. Консистенція розчину повинна нагадувати картопляне пюре.
Монтаж гіпсокартону
Існує кілька способів безкаркасного кріплення гіпсокартону:
- Фіксація на клей. Перш за все, щоб уникнути пошкодження гіпсокартону, яке може статися при деформації стін, рекомендовано залишити невеликі проміжки: від підлоги – 1 см, від стелі і між листами – 0,5 см. Для цього під час фіксації матеріалу вам знадобляться кілочки з дерева. На заздалегідь оброблений грунтувальним складом лист наноситься розчин, після чого якомога швидко, але обережно приклеюється на підставу. Перш за все, в нижньому краю встановлюються прокладки, потім після розташування листа згідно з нижніми мітками фіксується інша його частина. З допомогою правила або рівня легким постукуванням гумовим молотком регулюють нерівності, при цьому стукати по інструменту не бажано. Процес вирівнювання контролюють так: визначили місце нерівності, прибрали інструмент, вирівняли і знову регулюють рівень. По закінченні вирівнювання плиту слід підперти на деякий час дерев’яною рейкою. Якщо перепади стіни значні, для монтажу використовують напрямні, які встановлюють у місцях найбільшого перепаду, компенсуючи їх великою кількістю клею. Вирівнювати листи слід обережно, щоб не деформувати його. По завершенні робіт місця з’єднання листів проклеюють склосіткою, і після висихання розчину шпаклюють. Шорсткості і нерівності затираються наждачним папером, очищають від пилу поверхню і грунтують.
- Монтаж на самонарізні шурупи. Цей метод трохи складніше, ніж попередній, але більш надійний. Підходить для стін з великими нерівностями. Крім основного набору матеріалів та інструментів вам знадобиться монтажна піна і поролон (тонкий не підійде). Перед кріпленням листів стіни необхідно обробити ґрунтовкою. Потім раніше розкроєні плити прикладають до основи, і постійним кроком в десяти точках висвердлюють отвори, які служать маркером. Знімають плиту і на маркерах в отвори вбивають анкера. На лист на відстані 9-11 сантиметрів від отворів наклеюють поролон, виконує функції амортизатора, потім притуляють до стіни і фіксують саморізами. Кріплення гіпсокартону здійснюється за допомогою рівня шляхом вгвинчування і викручування шурупів. Щоб зафіксувати лист поблизу кожного самореза висвердлюється отвір окружністю близько 5 мм, в яке буде залита монтажна піна. Перед заливкою бажано потренуватися з дозуванням, необхідно щоб після виходу піни утворилася пляма діаметром 12-15 сантиметрів. Якщо на стінах передбачені електровимикачі або розетки отвори для них вирізаються попередньо. Після застигання піни витягуються саморізи, а утворилися отвори замазуються шпаклівкою. Далі можна приступати до завершального етапу робіт – закладення швів і установка плінтусів.
Ознайомимося з особливостями монтажу матеріалу на підставу з різним ступенем перепадів:
- При нерівностях більше 4 мм монтаж листів здійснюється з будь-якого кута і впритул один до одного. Якщо матеріал кріпиться до дерев’яної основи, можна застосовувати цвяхи з великими капелюшками, які неглибоко входять в гіпсокартон.
- При перепадах до 20 мм листи укладаються на клей від кута впритул один до одного. Клей, який може з’явитися в місцях з’єднань слід акуратно видалити.
- Монтаж гіпсокартону при нерівностях до 40 мм здійснюється шляхом нарізки листів на смуги шириною півметра, і кріпляться вони на підставу вертикально.
Завершення робіт
Після завершення робіт по монтажу гіпсокартону безкаркасним способом слід надійно закрити стики між листами. На цьому етапі здійснюється наповнення стиків шпаклівкою і приклеюється армуюча склострічка, яка покривається фінішним шаром штукатурки.
Після того як поверхня висохне, за допомогою шліфувального паперу затираються всі нерівності і шорсткості.
Важливо надійно здійснити вирівнювання і прилягання матеріалу до отворів для вікон і дверей. У приміщенні з пластиковими вікнами чистову обробку прилягання виконують за допомогою профілю з пластика. Просвіти над підлогою закривають плінтусом, а зазори під стелею шпаклюють або закривають стельовим плінтусом.
Бліц-поради
- Оздоблення гіпсокартоном може зажадати застосування фігурних вставок. Для цього знадобиться використання електричного лобзика, за допомогою якого виходять красиві фігури з рівними краями.
- Під час очищення поверхні буде багато пилу, тому рекомендовано використовувати респіратор або маску, а також періодично кропити основу водою.
- Висота стелі при установці гіпсокартону без обрешітки не повинна перевищувати трьох метрів у зв’язку з тим, що пристрій горизонтальних стиків технологією не передбачено.
- Якщо під час монтажу матеріалу відбулося деформування листа, його можна відновити. Так, неглибокі подряпини і відколи вирівнюють шпаклівкою. Для цього подряпане місце очищають від пилу, видаляють надірвані частини картону і закладають пошкодження універсальної шпаклівкою або гіпсовою сумішшю. При наявності нерівностей, після висихання замазки їх шліфують наждачним папером.
- Глибокі пошкодження усувають шляхом накладення заплатки. На попередньо очищеному пошкодженому місці вирізують отвір, щоб в глибині його окружність була більше кола зовнішнього краю. З гіпсокартону вирізують латку таким чином, щоб вона щільно лягла в отвір. З іншого боку її закріплюють дерев’яною планкою. Із зовнішнього боку латочку армують тканиною і шпаклюють. Після висихання ошкурівать.
- У приміщеннях з великою кількістю електричних приладів і прихованою проводкою рекомендовано використовувати вогнестійкий матеріал, який запобіжить виникненню пожежонебезпечних ситуацій.