Ремонт

Конструкція теплої водяної підлоги по дерев’яним лагам

Історики стверджують, що перший теплий пол з’явився ще у Древньому Римі, щоправда, тоді він не був настільки досконалий, як може бути зараз. Взявши ідею за основу, сучасні конструктори довели її до досконалості. Монтаж системи «тепла підлога» – це вже відпрацьована і багаторазово перевірена система. Для її впровадження потрібно тільки правильно слідувати інструкціям. Правда, є деякі особливості монтажу, підключення та експлуатації системи при нестандартних умовах. До останніх можна віднести і будівництво теплої водяної підлоги по дерев’яним лагам.

Дерев’яний будинок і теплий пол

Наявність системи «тепла підлога» забезпечить будь-яке, в тому числі, дерев’яне приміщення рівномірним прогріванням, вірогідним відсутністю батарей і, природно, можливістю пересуватися по підлозі за будь-якої погоди за вікном хоч босоніж, хоч поповзом (що, швидше актуально для маленьких дітей).

Тепла підлога, де носій тепла вода, яка при нагріванні рухається по укладених під верхнє покриття труб, називається водяним теплою підлогою. Теоретично, труби потрібно класти на будь-яку рівну поверхню, попередньо покривши її відбивачем тепла, щоб останнє йшло виключно вгору.

Якщо виникає необхідність проведення конструкції цієї системи на дерев’яні лаги, то потрібно знати наступне:

  1. Заливати традиційною стяжкою, висота якої близько 5 сантиметрів, конструкцію, яка базується на дерев’яних лагах, не можна. Дерево не витримає бетону вагу.
  2. Для зміцнення основи системи «тепла підлога», а саме лад, потрібно укласти поверх них листи тонкого металу (товщини в 2 міліметри буде достатньо). При цьому метал ще й послужить відбивачем тепла.
  3. Якщо є така можливість, для того щоб зробити теплу підлогу не тільки теплим, але ще і економним, потрібно буде кожен виток труби, по якій повинна циркулювати гаряча вода, укласти безпосередньо до лаги. При цьому доведеться ще використовувати тепловідбивачі та ізоляційні матеріали.
Вас зацікавить:  Як зробити звукоізоляцію стін у квартирі самостійно та позбутись зайвого шуму

При складанні схеми, варто враховувати площу підлоги, висоту стель, а також, чим буде нагріватися система.

Теплові розрахунки

Чим вище буде стяжка, тим менше потрібно робити відстань між витками труб опалення в підлозі. Ще варто врахувати такий фактор, як тепловтрати. Їх величина залежить від

  • розташування будинку щодо світла,
  • кількості вікон і їх розміру,
  • утеплення несучих стін і даху.

Природно, що розрахунок теплої підлоги повинен враховувати інтенсивність експлуатації дерев’яного будинку (дачний варіант, або повноцінне життя) і, звичайно, кліматичні умови, в яких цей будинок знаходиться.

Якщо будівля стара, то перш ніж зайнятися опаленням, краще провести тестування будинку на фортецю, а заодно і щілини/протяги, після чого провести максимальне утеплення. Якщо ж будинок споруджується «з нуля», то питання з енергозбереження потрібно вирішувати одразу при будівництві.

Від того, старий будинок або новий, потрібно вибирати варіанти водяного опалення підлоги.

Вибрати потрібний варіант

Як монтувати теплу підлогу поверх лад, можна визначити тільки після їх тестування. Якщо лаги:

  • встановлені на бетонну основу,
  • самі по собі досить міцні
  • і між ними є відстань, в яку поміститься труба для водяного обігріву підлоги,

то тоді можна слідувати варіанту, який позначимо цифрою 1.

Якщо ж лаги:

  • розташовані близько одне до одного,
  • серед них є ті, що при натисканні на них прогинаються,

система «тепла підлога» буде монтуватися по 2 варіанту.

І той, і інший при належному дотриманні параметрів, будуть добре прогрівати приміщення. І той, і інший не обійдеться без попередньої підготовки.

Варіант 1

Ця схема теплої підлоги досить трудомістка. Можливо, когось зараз дуже прикро вражу, але якщо все робити з мізками і на століття, то лаги потрібно зняти. Так! Повністю і акуратно. Вони чудово виконають функцію основи для витків труб і непогано послужать, як частина тепловідбивною системи.

Отже,

1. Лаги зняли. Поверхню під ними вирівняли. Можна невисокою бетонною стяжкою. А можна (правда, метод не науковий, швидше кустарний), засипати звичайним шлаком, який добре утрамбувати і вирівняти.

2. Укласти листи фанери або ДВП. Їх потрібно з’єднати між собою скобами.

3. Настелити на «фальшивий» пол паро – і гідроізоляцію. Зазвичай це фольгована плівка. Але деякі досвідчені будівельники рекомендують просто постелити плівку, яку використовують для стін парників.

4. Якщо діяти за правилами, наступний шар – це утеплювач (изоплекс, мінеральна вата в плитах і так далі). Я тільки за дотримання технології. Але, якщо висота стелі не дозволяє так значно підвищувати підлогу краще обійтися без утеплювача. Адже товщина теплої водяної підлоги – мінімум 10 сантиметрів. Дивіться,

  • вирівнююча стяжка – мінімум 2 см,
  • фанера – 2 см,
  • утеплювач – 2,5 см,
  • труби – мінімум 1,5 см,
  • підлогове покриття – ще пара сантиметрів,

разом – 10 див.

5. Якщо утеплювач все-таки покладений, то зверху знову потрібно класти тепловіддзеркалюючий плівку.

6. Тепер знову настав час лад. Їх потрібно прибити на оновлену поверхню. Між ними залишити відстань близько 2 сантиметрів.

7. У пази і буде укладатися труба теплої підлоги. Для теплоізоляції трубу краще загорнути у фольгу. Крокове відстань між витками буде залежати від ширини лад. Якщо вона до 10 сантиметрів, діаметр труби може не перевищувати 16 мм.

8. Труби потрібно закріпити. Або зробити це скобами до лагів. Або укласти поверх конструкції металевий лист.

Тепер систему потрібно буде підключити до джерела подачі тепла, випробувати і, якщо все в порядку, то можна укладати підлогове покриття.

Варіант 2

Цей варіант, відразу скажу, менш правильний. Коли лаги не знімають, їх необхідно зміцнити. Металевий лист на всю площу підлоги просто необхідний. Потім,

  1. Наступний шар — утеплювач. Його листи з’єднуємо між собою, роблячи монолітне підставу.
  2. Варто укласти підкладку, яка не буде давати йти тепла вниз (дивись пункт 3 варіанти 1).
  3. Тепер в утеплювачі потрібно прорізати жолобки по всій довжині. У них і буде прокладена труба, по якій повинна буде здійснюватися циркуляція нагрітої води.
  4. Зверху – тепловідбивна плівка.
  5. Далі потрібно укласти лист ОСБ або ДСП.
  6. Тепер можна класти підлогове покриття.

Таку конструкцію теплої водяної підлоги можна робити тільки в тому приміщенні, де не буде важкої меблів і постійного руху людей. Інакше конструкція провалиться.

Підключення до системи

Опалювальна система дерев’яного будинку, звичайно, повинна враховувати наявність теплої підлоги. Тут можливі такі рішення:

  • за допомогою теплої підлоги опалюються усі приміщення будинку,
  • теплий пол опалює тільки частина кімнат.

І в тому, і в іншому випадку потрібен хороший котел, який здатний буде прогрівати досить складну систему. Не обійтися і без насоса, так як протяжність труб буде в рази більше, ніж при стандартному варіанті опалення. Варто також продумати варіанти живлення водою всієї системи. Тут також можливі два рішення:

  1. І підлогу, і батареї опалення складають одне закільцьоване ціле.
  2. Труби і батареї – це одна система. Обігрів підлоги – інша.
  3. Тепла підлога – єдина система опалення в будинку.

Зазвичай монтаж опалювальної системи проводиться паралельно. Частина робітників зайнята установкою котла. Інші (якщо це буде в дерев’яному будинку) монтують систему опалення за допомогою труб і батарей. В інших, вільних, кімнатах укладається труба для теплої підлоги.

Якщо тепла підлога буде у всьому будинку, то можна запропонувати таку систему монтажу: змійкою або равликом труби укладаються в кожній окремій кімнаті, з приміщень обидва кінця труби виводяться в коридор, звідки всі труби ведуться в котельню.

Ідеальна установка теплої підлоги та, яка має окреме підключення для кожної кімнати. Тоді можна буде регулювати температуру, і контролювати тиск у всіх витках системи. Ці всі тонкощі потрібно продумати ще до монтажу. Коли ж тепла підлога укладена, але зверху ще немає підлогового покриття, потрібно живити систему водою, переконатися в тому, що витоків немає і включати котел.

Підключення теплої підлоги повинно проходити за стандартною схемою, де обов’язковий контроль за тиском води в системі, а також максимальною температурою (вона для широт з помірною зимою повинна бути не вище 30 градусів на виході). Якщо на кожному етапі був ретельний контроль, який гарантує виконання за налагодженою схемою, то результат буде тільки радувати. І теплом, і економією энергорессурсов.

Що стосується підлогового покриття, то ідеальний провідник тепла – це керамічна плитка. Проте цілком реально покласти поверх системи «тепла підлога-лінолеум, ламінат і навіть паркет. Єдине, що варто брати ті матеріали, клас яких досить високий і яких виробник гарантує використання екологічно чистих матеріалів при їх створенні. Враховуючи, що при нагріванні у деяких шкідливих з’єднань підвищується летючість, а також те, що при підвищених температурах матеріал розширюється, на підлоговому покритті поверх системи «тепла підлога» економити не потрібно.

Поділитися з друзями

Залиш коментар або задай питання

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *