Виготовлення та встановлення дерев’яних вікон своїми руками

Дві зібрані напіврами кріплять до короба вікна за допомогою циліндричних петель невеликих розмірів – на кожну полураму по дві. Петлі кріплять за допомогою шурупів, при цьому однією половиною — віконному коробу, а інший – до рами. Дві напіврами фіксують в статичному положенні шпінгалетами або засувами.

Якщо планується зробити одне вікно не відкривається, то будуть можливі два варіанти для віконної рами. Якщо розміри вікна невеликі, то для розміри відпилюють 2 ширини і дві висоти короби. Подальші дії по збірці віконної рами абсолютно схожі з навстіж вікном.

Однак, якщо вікна великих розмірів, то слід передбачити поділ скла на 2-3 частини. Корпус рами збирають за аналогічною схемою, але додатково монтують в нього 1-2 вертикальних бруса, на яких роблять пази для скла, для чого на корпусі рами на відстані 1/3 від країв або посередині на тильній стороні рами роблять пази на половина бруса, а по ширині – на ширину бруска. На зовнішній стороні додаткових заготовок роблять шипи такої ж товщини і ширини. Після шипи вставляють у пази і скріплюють саморізами або столярним клеєм. Такі рами не кріплять, а просто вставляють у віконний короб. Їх фіксація проводиться за допомогою лиштв, а що залишилися щілини зашпаровуються за допомогою монтажної піни.

Процес підгонки і вставки скла

Самостійно виготовляючи вікно, дуже важливо точно відміряти і відрізати скло, що є досить складним процесом. Адже саме точність і щільність прилягання скла до рами впливають на ступінь герметичності вікна.

Неможливо зробити різання скла без якісного алмазного склоріза. При цьому обов’язково знадобляться рукавиці або рукавички, щоб уникнути порізів рук об гострі грані відрізаних стекол.

Насамперед необхідно відміряти рулеткою і нанести на скло позначки потрібних розмірів. Після за допомогою довгої лінійки, обов’язково має довжину більше, ніж скло, з’єднати між собою дві зазначені точки. Вздовж лінійки проводиться склорізом, потім скло зрушують на столі таким чином, щоб лінія, прокреслена склорізом, на 5-10 міліметрів виступала за краї стільниці. На виступаючий ділянку рукою тиснуть вниз. Якщо всі дії виконані вірно, то скло переломиться точно по лінії, накресленої склорізом.

Коли скла необхідного розміру заготовлені, з допомогою герметика обробляються пази у віконній рамі і в них одразу ж вставляються скла, фіксуючи їх тонкими дерев’яними штапиками. Штапики повинні закривати і раму, і скло. Вони кріпляться до рами невеликими саморізами або цвяхами.

Остаточний монтаж дерев’яних вікон

Монтажні роботи завершуються встановленням у віконну раму готового вікна і його фіксацією за допомогою саморізів, які спочатку проходять крізь поверхню короби, а після через стіну. Щоб загерметизувати всі щілини використовують монтажну піну, а після її повного висихання стіни підлягають штукатурці. Роботу можна вважати завершеною після установки підвіконня й відливу.

Відмінності при виготовленні глухого або орного дерев’яного вікна

При виготовленні дерев’яного глухого вікна першим етапом виробництва служить збірка віконного блоку, в процесі створення якого потрібно враховувати, що між отвором і блоком повинен бути залишений зазор в 2-4 сантиметри. Згодом він заповнюється монтажною піною. Якщо місце для зазору не буде залишено, то в холодний сезон року вікна буде промерзати. Зібравши віконний блок, виконують різання скла, яке в кінцевому підсумку має бути на 5 міліметром менше, ніж внутрішні розміри блоку. Встановлення скла виробляють з допомогою фанерних прокладок товщиною 1-1,2 сантиметри. Ширина кожної окремої прокладки при цьому повинна розраховуватися, враховуючи ширину рами і кількість стекол. Безпосередньо перед монтажем скла на раму на ділянці, де вона стикується з прокладкою, наноситься герметик.

Слід не забувати, що з герметиком не можна переборщувати, так як у випадку нанесення зайвої кількості, він вийде з стиків після установки скла, зіпсувавши зовнішній вигляд кін. Крім того, необхідно бути при монтажі вкрай обережним і не торкатися руками скла, оскільки навіть чиста шкіра містить у собі шкірне сало, що залишає відбитки на склі. Даний рада стає особливо актуальним тоді, коли виробляється установка склопакета, оскільки після монтажу вікна вже не вдасться дістатися всередину нього.

Пристрій дерев’яного орного вікна трохи відрізняється від вищеописаної техніки роботи. В даному випадку у віконної рами має бути не прямокутне, а Г-образний перетин. Щоб забезпечити при цьому максимальний рівень герметичності потрібно, щоб залишався виступ по зовнішньому краю блоку вікна. Виступ повинен мати розмір 2×1,5 сантиметра. Виготовивши віконну раму для орного вікна з деревини, переходять до створення окремих стулок. Бажано виконувати їх з бруса квадратної форми, у якого кожна сторона дорівнює 5 сантиметрам. Крім того, слід підготувати для виступу на рамі спеціальний паз, який повинен розташовуватися в нижній частині бруса.

Тут потрібно визначити, яке саме буде скління, тобто одинарне або подвійне. При цьому ні для одного з варіантів не вимагається виготовлення подвійних стулок. Єдине, що знадобиться при створенні вікон з подвійним заскленням – це виготовлення з двох сторін бруска другого паза.

Штапик має стандартні розміри 1×1 сантиметр, а товщина зазвичай становить 0,4 сантиметри. Розмір паза при цьому має бути рівним 1,4 сантиметра. Зрозуміло, що вимірюючи розміри штапика і товщину скла, потрібно коригувати і габарити паза. Щодо глибини паза слід вказати, що вона повинна бути рівною габаритами штапика. В результаті утворюється саморобний своєрідний склопакет, забезпечує вікно високими характеристиками теплоізоляції.

Самостійна фарбування дерев’яних вікон

Довше всіх інших покриттів на дерев’яних вікнах тримається олійна фарба. Краще використання густотертої фарби, яка розмішується на горіховому або лляному маслі. Пентафталеві і гліфталеві емалі зможуть протриматися на поверхні деревини приблизно до п’яти років. Перед фарбуванням дерев’яні вікна необхідно як слід підготувати. І потрібно прооліфити, потім зашпаклювати і обробити шкіркою, тобто зашліфувати.

Потрібно пам’ятати, що самостійне фарбування дерев’яних вікон треба проводити в приміщенні, яке добре провітрюється.

Самостійно утеплення дерев’яних вікон

Незалежно від того, наскільки щільно були підігнані фрамуги, так чи інакше, завжди залишаються щілини. Щоб уникнути втрати тепла з приміщення, в зимовий період року можна виконати утеплення вікон з деревини своїми руками. Для цього паперова стрічка намазується вологим господарським милом і наклеюється на щілини. Проделов кілька разів таке обклеювання папером, можна виявити на рамі сліди. Тому в таких цілях можна використовувати також смужки тканини. У щілини в якості герметика можна закладе поролон, медичну вату або мотузки для сушіння білизни.

Реставрація вікон з деревини своїми руками

Не кожен має можливість придбати або виготовити нові дерев’яні вікна, так як це задоволення не з дешевих, тим більше, якщо капітальний ремонт в будинку планується лише через кілька років. У таких випадках можна здійснити реставрацію дерев’яних вікон своїми ж руками. Реставрація вікон передбачає виконання наступних видів робіт:

• розбирання вікон для реставрації;
• очищення від старої фарби;
• просочення вікон оліфою;
• покриття шпаклівкою і шліфування;
• фарбування вікон;
• монтаж нової фурнітури;
• скління вікон.

Обшарпані старі вікна, які побували в руках умілого і акуратного майстра, будуть мати гарний зовнішній вигляд не гірше їх пластикових аналогів, зберігши всі корисні властивості, які притаманні дерев’яним виробам, і забезпечуючи тепло і затишок на довгі роки.

Ремонт дерев’яних вікон

Незважаючи на популярність пластикових вікон сьогодні багато хто все ще використовують дерев’яні вікна. Але з часом вони потребують ремонту.

В ремонті, а точніше, заміни, найчастіше потребує тріснуте скло, для заміни якого потрібно вийняти віконну стулку, акуратно видалити всі штапики, а потім вийняти тріснуте скло. З паза видаляються осколки, замазка і бруд. Після вже можна вставити нове скло.

Часто також має місце перекіс перельотів, який утворюється від того, що розхитуються кутові кріплення. Для вирішення цієї проблеми на кожен кут рами необхідно прикріпити сталеві куточки. Також є варіант, що передбачає повну реконструкцію прольоту. Першим ділом виймаються дерев’яні стрижні, вбиті по кутах, а потім розбирається рама і чистяться пази. На дерев’яні стержні заново наноситься клей і збирається вся конструкція. Після повного висихання клею, рама обробляється за допомогою наждачного паперу, що фарбується оліфою і фарбами.

Утворилися на підвіконні великі тріщини усуваються наступним чином:

• підвіконня очищається від бруду і фарби і обробляється оліфою;
• після повного просихання в щілину заливається водостійкий клей;
• підвіконня стискається до зникнення тріщини і фіксується в такому положенні;
• надлишки клею, вилазять назовні, прибираються відразу.

Тріщина може бути заповнена вставкою з деревини, посадженої на клей. Після даний ділянку зашпаровуються і фарбується.

Висновок

Можна сказати у висновку, що виготовлення, фарбування та встановлення дерев’яних вікон своїми руками є не таким вже складним заходом, якщо мати велике бажання і терпіння, а також усі необхідні для роботи матеріали та інструменти під рукою.

Якщо слідувати відповідній техніці, то можна перетворити будинок, баню або іншу споруду в дуже красиве і комфортне місце. Головне, при цьому бути уважним, акуратним і мати певну теоретичну підготовку. В естетичному плані такі вікна будуть не гірші за пластикові.

В результаті можна отримати красиві екологічні вікна, зроблені своїми руками з використанням натуральних матеріалів, які довго будуть радувати око мешканців будинку.