Як правильно побудувати підвал на присадибній ділянці
Якщо ваша присадибна ділянка невелика, а вам хочеться мати басейн, гараж або просто місце для зберігання заготовок на зиму, то тоді необхідно будувати підвал.
Як побудувати підвал
Перш, ніж починати будівництво підвалу, необхідно провести інженерно – технічні заходи і конструктивну розробку всього приміщення. Якщо у підвалі планується сауна або гараж, необхідно особливу увагу приділити вентиляції приміщення, а якщо там же заплановано розміщення басейну – необхідно передбачити посилену гідроізоляцію, що б в подальшому запобігти замокання фундаменту.
При зведенні багатофункціонального підвального приміщення його стіни викладаються з монолітного залізобетону або збірних монолітних блоків. Якщо стіна планується з блоків, то потрібно врахувати, що для підвищення міцності і довговічності таких стін, шви, які йдуть по горизонталі кладки, укладають арматурну сітку, внизу і верху стін. А по їх периметру простягають залізобетонні пояси. Монолітні стіни, використовувані для фундаменту, характеризуються відмінною герметичністю та водонепроникністю, що досягається за рахунок відсутності стиків і наявністю в складі бетону спеціальної гідрофобної добавки.
Зведення підлоги в підвалі можна починати тільки після забезпечення хорошої гідроізоляції. Залежно від того, як планується використовувати підвальне приміщення, воно можуть мати різну конструкцію. Якщо там планується котельня, гараж або місце для пральні, підлогу можна викласти керамічною плиткою по всій бетонній основі, товщиною 50 – 100 мм. Якщо ж підвал буде місцем відпочинку, і там буде сауна, більярдна, тренажерний зал, то підлогу в такому приміщенні слід робити з керамзитобетону, товщина їх повинна бути 200 – 300 мм. Підлогу з дерева не рекомендується для підвальних приміщень, так як для дерева необхідна посилена вентиляція, яка в даному приміщенні не зможе бути забезпечена.
Якщо грунт, на якому зводиться підвал сухий, підлогу можна виконати з щебеню з пошаровим трамбуванням. При цьому підставу під таку підлогу необхідно робити з керамзитобетону або монолітного блоку. В обох варіантах покриття підлоги виконують з бетонних і керамічних плиток. Як варіант можна ще використовувати цементно – піщаний розчин.
Перекриття над підвальним приміщенням роблять з монолітного або збірного залізобетону, а якщо у підвалі будуть перебувати технічні неопалювані приміщення, то в цьому випадку ще має бути і утеплення перекриття. Його можна виконати, використовуючи мінераловатні плити, або просто утеплити підлогу нижнього поверху.
Вентиляція — дуже важливий елемент при облаштуванні підвалу. Для цього по периметру цоколя виводять вентиляційні отвори або прості вікна для провітрювання приміщення. Якщо у підвалі планується котельня, то для поліпшення роботи газового котла і дотримання заходів безпеки, просто необхідний приплив повітря. Надійність і стійкість у роботі вентиляції забезпечується за рахунок спеціальних каналів, які розташовані в димовентиляційних блоках, які виходять за межі верхнього перекриття.
Мінімальний перетин каналу для витяжки має відповідати 140 на 140 мм, а димовий канал, виконаний з азбестової труби – 200 мм. Припливний і витяжний канали повинні знаходитися в різних сторонах підвалу, при цьому припливний повинен розташовуватися від підлоги на висоті 200 мм, а витяжної – в площині стелі.
Вхід в підвальне приміщення — це практично у всіх випадках сходи. Конструкція вибирається відповідно з висотою підвального приміщення, яка становить у більшості випадків 1,8 — 2,2 м і може бути одномаршова, так і двох маршова. Косоури виконуються з металевого профілю з наявністю набірних ступенів. Безпека пересування по сходах забезпечується хорошим освітленням, а сходинки теж можна підсвітити. Приміщення, в яке ведуть сходи, теж має отримати хороше освітлення, інакше може скластися враження, що ви входите в темний підвал.
Якщо в підвалі планується парковка автомобіля, то будується пандус, який, в свою чергу, обладнується навісом, що оберігає від погодних змін у вигляді опадів. У нижній і верхній частині пандуса обладнають дренажні лотки. Вони об’єднуються в систему, по якій вода йде в зливову або фекальну каналізацію. Для зимового періоду пандус обладнується підігрівом, щоб уникнути обмерзання.