Для чого потрібна конопатка зрубу, як її робити своїми руками і які матеріали використовувати
Будинки з деревини завжди були привабливі для приватного забудовника. Відповідні матеріали – оциліндрована колода, брус різної обробки – все частіше стали використовуватися в індивідуальному будівництві, багато в чому завдяки не тільки доступність, але і великим асортиментом продукції, що знаходиться у продажу. Дерев’яні будинки відрізняються масою переваг, про які написано чимало.
Водночас їм притаманні й деякі недоліки, один з яких-утворення зазорів (щілин) між “деталями”. Частково це викликано тим, що на практиці не можна забезпечити абсолютно рівній поверхні заготовки, а іноді є й відхилення значень параметрів (перетин, ширина) по всій довжині. Хоча це в меншій мірі стосується матеріалів, що пройшли спеціальну обробку (наприклад, калібрований колода).
Але основна причина «розгерметизації» поверхонь, споруджених з дерев’яних деталей – усушка матеріалу. Навіть заготовки, що пройшли термічну обробку, містять певний відсоток вологи. В залежності від технології він може бути в межах від 8 до 20% (з більш високим показником в будівництві застосовувати не рекомендується).
Природно, що деревина, «звільняючись від води, змінює свій обсяг, отже, змінюється і геометрія заготовок. Тому уникнути появи щілин неможливо – це всього лише питання часу.
Розуміючи, які процеси відбуваються всередині матеріалу, стає зрозуміла і мета, яку переслідують власники, виробляючи конопатку зрубу – закрити утворилися щілини (зазори) між елементами конструкції.
Конопатку рекомендується проводити в терміни:
- відразу після зведення зрубу;
- через 6 місяців;
- через рік-півтора після завершення будівництва (залежить від ступеня вологості використаної деревини);
- далі – у міру потреби.
Інструмент
- киянка (гумова);
- молоток;
- лопатки для конопатки. Вони мають різну форму і товщину робочої частини, так як і щілини в стінах відрізняються своїми розмірами: розбивна « “дорожник”, крива, складальна;
- стамеска.
600px” />
Натуральні Матеріали
- мох;
- прядиво;
- повсть;
- пакля;
- льон (тонкі смужки тканини).
Всі вони відрізняються екологічністю, але мають і загальні недоліки – невеликий термін придатності, здатність вбирати вологу. Крім того, їх чомусь люблять комахи, які можуть селитися цілими колоніями.
Останнім часом попитом користується джутове волокно, на основі якого робиться утеплювач. Навіть в умовах вогкості матеріал вбирає в себе не більше 1/5 вологи. Крім того, він відрізняється завидною міцністю, отже, і служить довго.
Не плутати з джутовим повстю! Його дуже «любить» моль, і крім того, він схильний до гниття.
Можна відзначити і ще один не менш привабливий матеріал – льноватин (спресована пил, відходи виробництва тканин з льону).
Штучні матеріали
- матеріали на основі пінополіетилену і мінвати;
- затірки, які мають різні склади.
як її робити своїми руками і які матеріали використовувати” width=”600″ height=”235″ sizes=”(max-width: 600px) 100vw, 600px” />
Способи конопатки
“У набір»
По суті, це затикання великих зазорів пасмами утеплювального матеріалу. Вони змотуються в клубок і за допомогою конопатки (інструмент) або стамески («кулька» поступово розмотується) щільно закладаються всі порожнечі, що утворилися між заготовками.
«В розтяжку»
Відмінність в тому, що заповнення порожнини проводиться рядами, окремими скрутками утеплювача. Потім з нього ж скручують джгут, який і забивається зверху, по всій довжині щілини.
У країнах Скандинавії користуються такою методикою. Щілини закладаються мінватою, а закріплюють її за місцем укладання шнуром з пінополіетилену. Однак дана технологія вимагає ретельної підгонки колод, так як шви повинні бути якомога вже.
600px” />
За допомогою спеціальних складів
Деякі можна приготувати самостійно. В якості інгредієнтів використовуються глина, пісок, цемент. Воду такі затірки не вбирають, але еластичністю не відрізняються. Тому в процесі усадки деревини будуть руйнуватися, і конопатку доведеться робити частіше.
Продаються і спеціальні герметизуючі склади для закладення щілин, як правило, на полімерній основі. Вони більш зручні тим, що дещо еластичніші, ніж «цементні» матеріали.
1 кг герметика (для деревини) обійдеться приблизно в 275 – 350 гривень.
Тут варто відзначити, що не всі «вітають» конопатку із застосуванням подібних складів. Основний аргумент – вони не дозволяють деревині «дихати». З цим можна і посперечатися, так як мова йде саме про закладення щілин, а не про обробку всієї поверхні стіни.
При виборі матеріалу слід орієнтуватися на його передбачуваний витрата, який залежить від виду сполук, щільності прилягання колод (бруса). Природно, що використання клоччя – дешевший варіант, проте проводити їй конопатку не завжди зручно.
Висновок– потрібно враховувати особливість будови і якість монтажних робіт.
Питання про доцільність самостійного проведення конопатки багато в чому залежить від наявності часу і досвіду. Якщо вирішено залучити фахівців, то потрібно передбачити додаткові витрати.
З чого складається вартість роботи:
- загальна площа оброблюваних поверхонь;
- вид заготовок, що використовувалися для зведення будинку, а також ступінь їх первинної обробки (поверхневої, термічний);
- кількість вінців і способи кутових з’єднань елементів.
Кілька усереднених даних:
- виїмка старого утеплювача з щілин – від 23 грн/п. м.;
- конопатка (без вартості матеріалу) з одного боку колод: льноканатом-від 48 грн / м. п.; льноватином – від 70 грн/м. п.; бруса – від 60 грн/м. п.;
- поверхневе просочення стиків-від 12 грн/м. п.
Практичні поради
- Для того щоб уникнути перекосу будови, не потрібно обробляти всі його стіни по черзі. Конопатка проводиться вкруговую, по всьому периметру, знизу вгору.
- Якісно виконана робота збільшує загальну висоту будинку приблизно на 10 – 15 см. Це потрібно врахувати ще на етапі проектування (зокрема, при визначенні варіантів прокладки інженерних комунікацій).
- При зведенні зрубу утеплювач укладається між рядами. Необхідно передбачити проведення подальшої конопатки. Тому матеріал потрібно укладати з розрахунком, щоб до зрізу стіни залишалося вільний простір (30 – 40 мм). Це дозволить якісно укласти матеріал при закладенні щілин.