Облицювання ПВХ-панелями та його особливості
Панелі з ПВХ-пластика можна розбити на три групи по виду стику: безшовні, рельєфні, з рустом. Пластикові панелі володіють різними якостями і відбираються за: малюнку, кольору, ступеня глянцю, міцності, фактурі поверхні, стійкості до впливу хімічних подразників.
Технологія монтажу пластикових панелей достатня проста і доступна кожному. Є три основних способи установки: монтаж на обрешітку з бруса або рейок, установка на каркас з металевого профілю і клеєння панелей на вже існуючу поверхню (останній за умови, що поверхня більш-менш рівна).
Крок перший: робиться розмітка за рівнем – орієнтир для подальшого монтажу каркасу. Планки до яких в подальшому будуть кріпитися пластикові панелі повинні розташовуватися перпендикулярно до поздовжньої осі самих панелей. Якщо планується каркас з дерева, то краще брати брус перетином від 30/30 мм і вище. Брус кріпиться безпосередньо до стіни або на допоміжну сітку — на вже існуючі бруски перпендикулярно останнім. У першому випадку кріпленням будуть дюбель-цвяхи, у другому – саморізи по дереву. Відстань між планками не повинно перевищувати 50 см, в іншому випадку панелі можуть помітно прогинатися — площину вийде хисткою.
На даному етапі потрібно подумати — можливо знадобиться тепло-шумоізоляція. Здійснити ізоляцію допоможе мінеральна вата (плити) або пінопласт. Також, при необхідності, потрібно подбати про розводці майбутньої електропроводки та інших комунікаціях.
Якщо ідея каркаса втілена в життя і вирішені супутні проблеми, можна безпосередньо приступити до установки панелей. Як правило, встановлення панелей ведуть починаючи від лівого кута — зліва на право. Першим ділом в кутку кріпиться стартовий куточок, а вже в нього заводиться перша панель. Головне тут — як можна точніше виставити панель щодо рівня. Якщо перша панель стане криво, під великим питанням залишається остаточний зовнішній вигляд. Пластикові панелі кріпляться на дерев’яну обрешітку за допомогою металевих скоб будівельного степлера, меблевих цвяхів або саморезов з прес-шайбою. У процесі роботи треба стежити за величиною зазорів між панелями, а також сверятся з рівнем. Якщо панелі на одному з етапів установки почнуть відходити від заданого рівня, ними можна «зіграти» — вивести на колишній рівень. При проведенні подібного виду робіт дуже зручно мати під рукою саме лазерний рівень. Остання панель ряду, зазвичай, спочатку вставляється в фінішний куточок, а вже після, разом з ним, закріплюється монтажним клеєм.
Монтаж панелей на обрешітку з металевого профілю ні чим особливо не відрізняється від складання на остові дерева — принцип той же. Найчастіше, в роботі використовується стієчний профіль, він кріпиться до площини прямими підвісами. Крок для підвісів не повинен перевищувати одного метра. Панелі триматися на профілі за рахунок саморізів з прес-шайбою.
Каркас з профілю зазвичай замислюється там, де є ризики, що решетування з дерева поведе — облицювання приміщень з високою вологістю повітря, стін на вулицях і так далі. Метал, на відміну від дерева, може здолати іржа, але зате не з’їсть цвіль і від тривалого впливу вологи, перепадів температур його не скрутить так сильно як дерево.