Як правильно в’язати арматуру для стрічкового фундаменту?
Міцність та надійність фундаменту у багато залежить від правильного армування конструкції. У цій справі важлива кожна деталь, починаючи від вибору арматури, і закінчуючи якістю в’язального дроту.
Як правильно в’язати арматуру для стрічкового фундаменту? Давайте розглянемо основні нюанси:
- Як правило, ширина стрічкового фундаменту 30-40 см, але в обов’язковому порядку на 10 см більше товщини майбутніх стін.
- Армуючий каркас повинен по ширині і довжині бути менше стрічки мінімум на 10 см
- Перед заливкою бетоном арматуру необхідно очистити від іржі і масляних плям.\
Вибираємо арматуру
Армуючий каркас для стрічкового фундаменту, як правило, складається з:
- Поздовжньої ребристою арматури класу АІІІ, 2 шару (верхній і нижній), у кожному шарі по 2-3 прута.
- Поперечна вертикальна арматура, гладкий профіль, класу АІ.
- Конструктивна арматура, поперечні гладкі стрижні, класу АІ.
ВАЖЛИВО: нормативними документами для армування стрічкового фундаменту, стіна якого довший 3 м, використовується арматура діаметром 12 мм, якщо стіна до 3 м, можна використовувати прути меншого діаметру. Так само, якщо висота стрічки більше 800 мм, то використовується гладенька вертикальна арматура 8 мм, при меншій висоті припустимо діаметр прутків 6 мм.
ВАЖЛИВО: Поперечний переріз поздовжніх стрижнів армуючого каркаса сумарно має бути не менше 0,1% від площі поперечного перерізу стрічки.
Виходячи з отриманих даних, слід:
- армування фундаменту мелкозаглубленного типу, стіни якого менше або дорівнюють 3м, вибираємо поздовжню арматуру з гарячекатаної або вуглецевої сталі, періодичного перерізу 10 мм, поперечний ж армування проводиться прутами 6 мм в діаметрі;
- для мелкозаглубленного стрічкового зі стінами довше 3 м, поздовжня – 12 мм, поперечна 6 мм;
- для заглибленого – 12 і 8 мм відповідно.
В’язка арматури
В’язка арматури для фундаменту має величезне значення для збереження геометрії каркаса під час заливки бетонної сумішшю. За нормативами належить пов’язувати не менше 50% всіх перехрестів. На сьогодні існує кілька способів:
- Спеціальні пластикові хомути. За такої конструкції можна ходити, оскільки подібні сполуки погано тримають навантаження.
- Зварювання. Контактна зварювання помітно послаблює сталеві прути, конструкція в цілому стає жорсткою, при заливці бетоном можливі пошкодження стиків. Але якщо вибрано цей спосіб з’єднання, то слід пам’ятати, що точкової зварюванням можна з’єднувати прути до 24 мм в діаметрі, від 24 до 40 мм застосовується дугове зварювання, понад цього діаметра зварювання не застосовується.
- останнім часом все частіше використовується при армуванні склопластикова арматура для фундаменту. Для скріплення цього виду прутів пристосовані спеціальні сполуки різної конфігурації, що помітно полегшує складання каркаса.
- В’язальний дріт – самий надійний, але і самий трудомісткий спосіб. Для в’язки арматури використовується спеціальна дріт діаметром 0,8 або 1,2 мм, яка продається в мотках. Перед початком роботи слід нарізати її на шматки 200-300 мм. Так само потрібно приготувати гак, який призначений для прихвата і скручування дроту. Значно спростити і прискорити процес можна за допомогою в’язального пістолета.
Чим і як в’язати арматуру залежить від бюджету і часу, який ви плануєте витратити на цей вид робіт. Кожен із способів має як свої незаперечні достоїнства, але і недоліки. За великим рахунком, в’язка арматури потрібна тільки для того, щоб зберегти цілісність і геометрію конструкції фундаменту. Після заливки в’язка перестає грати якусь визначальну роль.
Як армувати фундамент
Після того як вирита траншея, проведений дренаж, підведені всі інженерні комунікації, організована подушка з піску і щебеню, а так само гідроізоляція, можна приступати до армуванню фундаменту. Пристрій каркаса починається до або вчасно зведення опалубки. Необхідно дотримувати акуратність, щоб грунт зі стін траншеї не ссыпался вниз.
- По кутах і по всьому периметру вбивається опорна арматура.
- На дно траншеї викладаються цеглини або бутовий камінь, ця міра необхідна для того, щоб каркас був повністю втоплений в бетон, оптимально на 50 мм з усіх сторін. Відстані між цеглинами повинно виключати провисання прутів.
- На цеглу викладається поздовжня ребриста арматура, яка кріпиться до опор. Арматуру по кутах рекомендується загинати на сусідню стіну, мінімум на 250 мм. Обов’язково слід перевірити горизонтальність шару.
- За допомогою поперечної та вертикальної арматури кріпиться другий горизонтальний шар поздовжніх прутів. Цей вид арматури необхідно нарізати на 5 см довше габаритів армуючого каркаса, так як гладку арматуру слід підгинати. У деяких випадках виготовляється додатковий допоміжний пристрій. Вирізається шматок швелера за розмірами периметра каркаса, в якому випилюються канавки. Гладка арматура так само нарізати довжиною рівною периметру каркаса. Потім арматура кладеться на швелер, кріпиться в канавках, на неї надівається труба, своєрідний важіль, та арматура гнеться. Виходить прямокутник, у якого округлені кути. Такий спосіб виготовлення поперечної арматури значно полегшує складання каркаса, і помітно збільшує шанси на правильну геометрію конструкції.
При збірці каркаса необхідно постійно перевіряти вертикальність і горизонтальність шарів, від цього залежить якість фундаменту і довговічність конструкції в цілому.