Фундамент

Як правильно в’язати арматуру для стрічкового фундаменту?

Міцність та надійність фундаменту у багато залежить від правильного армування конструкції. У цій справі важлива кожна деталь, починаючи від вибору арматури, і закінчуючи якістю в’язального дроту.

Як правильно в’язати арматуру для стрічкового фундаменту? Давайте розглянемо основні нюанси:

  • Як правило, ширина стрічкового фундаменту 30-40 см, але в обов’язковому порядку на 10 см більше товщини майбутніх стін.
  • Армуючий каркас повинен по ширині і довжині бути менше стрічки мінімум на 10 см
  • Перед заливкою бетоном арматуру необхідно очистити від іржі і масляних плям.\

Вибираємо арматуру

Армуючий каркас для стрічкового фундаменту, як правило, складається з:

  1. Поздовжньої ребристою арматури класу АІІІ, 2 шару (верхній і нижній), у кожному шарі по 2-3 прута.
  2. Поперечна вертикальна арматура, гладкий профіль, класу АІ.
  3. Конструктивна арматура, поперечні гладкі стрижні, класу АІ.

ВАЖЛИВО: нормативними документами для армування стрічкового фундаменту, стіна якого довший 3 м, використовується арматура діаметром 12 мм, якщо стіна до 3 м, можна використовувати прути меншого діаметру. Так само, якщо висота стрічки більше 800 мм, то використовується гладенька вертикальна арматура 8 мм, при меншій висоті припустимо діаметр прутків 6 мм.

ВАЖЛИВО: Поперечний переріз поздовжніх стрижнів армуючого каркаса сумарно має бути не менше 0,1% від площі поперечного перерізу стрічки.

Виходячи з отриманих даних, слід:

  • армування фундаменту мелкозаглубленного типу, стіни якого менше або дорівнюють 3м, вибираємо поздовжню арматуру з гарячекатаної або вуглецевої сталі, періодичного перерізу 10 мм, поперечний ж армування проводиться прутами 6 мм в діаметрі;
  • для мелкозаглубленного стрічкового зі стінами довше 3 м, поздовжня – 12 мм, поперечна 6 мм;
  • для заглибленого – 12 і 8 мм відповідно.

В’язка арматури

В’язка арматури для фундаменту має величезне значення для збереження геометрії каркаса під час заливки бетонної сумішшю. За нормативами належить пов’язувати не менше 50% всіх перехрестів. На сьогодні існує кілька способів:

  • Спеціальні пластикові хомути. За такої конструкції можна ходити, оскільки подібні сполуки погано тримають навантаження.
  • Зварювання. Контактна зварювання помітно послаблює сталеві прути, конструкція в цілому стає жорсткою, при заливці бетоном можливі пошкодження стиків. Але якщо вибрано цей спосіб з’єднання, то слід пам’ятати, що точкової зварюванням можна з’єднувати прути до 24 мм в діаметрі, від 24 до 40 мм застосовується дугове зварювання, понад цього діаметра зварювання не застосовується.
  • останнім часом все частіше використовується при армуванні склопластикова арматура для фундаменту. Для скріплення цього виду прутів пристосовані спеціальні сполуки різної конфігурації, що помітно полегшує складання каркаса.
  • В’язальний дріт – самий надійний, але і самий трудомісткий спосіб. Для в’язки арматури використовується спеціальна дріт діаметром 0,8 або 1,2 мм, яка продається в мотках. Перед початком роботи слід нарізати її на шматки 200-300 мм. Так само потрібно приготувати гак, який призначений для прихвата і скручування дроту. Значно спростити і прискорити процес можна за допомогою в’язального пістолета.
Вас зацікавить:  Як зробити фундамент під терасу своїми руками

Чим і як в’язати арматуру залежить від бюджету і часу, який ви плануєте витратити на цей вид робіт. Кожен із способів має як свої незаперечні достоїнства, але і недоліки. За великим рахунком, в’язка арматури потрібна тільки для того, щоб зберегти цілісність і геометрію конструкції фундаменту. Після заливки в’язка перестає грати якусь визначальну роль.

Як армувати фундамент

Після того як вирита траншея, проведений дренаж, підведені всі інженерні комунікації, організована подушка з піску і щебеню, а так само гідроізоляція, можна приступати до армуванню фундаменту. Пристрій каркаса починається до або вчасно зведення опалубки. Необхідно дотримувати акуратність, щоб грунт зі стін траншеї не ссыпался вниз.

  1. По кутах і по всьому периметру вбивається опорна арматура.
  2. На дно траншеї викладаються цеглини або бутовий камінь, ця міра необхідна для того, щоб каркас був повністю втоплений в бетон, оптимально на 50 мм з усіх сторін. Відстані між цеглинами повинно виключати провисання прутів.
  3. На цеглу викладається поздовжня ребриста арматура, яка кріпиться до опор. Арматуру по кутах рекомендується загинати на сусідню стіну, мінімум на 250 мм. Обов’язково слід перевірити горизонтальність шару.
  4. За допомогою поперечної та вертикальної арматури кріпиться другий горизонтальний шар поздовжніх прутів. Цей вид арматури необхідно нарізати на 5 см довше габаритів армуючого каркаса, так як гладку арматуру слід підгинати. У деяких випадках виготовляється додатковий допоміжний пристрій. Вирізається шматок швелера за розмірами периметра каркаса, в якому випилюються канавки. Гладка арматура так само нарізати довжиною рівною периметру каркаса. Потім арматура кладеться на швелер, кріпиться в канавках, на неї надівається труба, своєрідний важіль, та арматура гнеться. Виходить прямокутник, у якого округлені кути. Такий спосіб виготовлення поперечної арматури значно полегшує складання каркаса, і помітно збільшує шанси на правильну геометрію конструкції.

При збірці каркаса необхідно постійно перевіряти вертикальність і горизонтальність шарів, від цього залежить якість фундаменту і довговічність конструкції в цілому.

Поділитися з друзями

Залиш коментар або задай питання

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *