Своя лазня

Як зробити дерев’яну або бетонну підлогу в лазні — пристрій і порядок роботи

До підлоги лазні, а особливо парної, пред’являються особливі вимоги, відмінні від житлових приміщень. Він повинен витримувати постійні перепади температур, підвищену вологість і не псуватися від води, що проливається. А ще бути теплим і приємним на дотик, адже у власній лазні найчастіше ходять босоніж.

Варіантів конструкції підлоги в лазні всього два – протікає і непротекаюча. Протікає споруджується з дерева, між дошками чи брусами залишаються зазори, через які вода стікає в підпілля, а звідти в каналізацію, або якщо зовсім по-простому, по-дачному, на землю під підставою лазні. Непротекаючу підлогу може бути як дерев’яним, з щільно пригнаними дошками, так і бетонним з покладеної поверх плиткою. Вода з нього відводиться через каналізаційний стік, про пристрій якого я розповідав.

Підлогове покриття з дерева звичне і безпечне для людини. Воно красиво саме по собі і добре зберігає тепло, відмінно поєднується зі стінами, обшитими дерев’яною вагонкою. До того ж, дерев’яні проливні підлоги набагато простіше монтуються і не вимагають об’ємних підготовчих робіт. Але після кожного відвідування лазні така підлога потрібно піднімати і просушувати. Плитка більш гігієнічна і довговічна, на неї не поширюється цвіль, але підстава для неї потрібно ретельно підготувати і подбати про її теплоізоляції. Для бань, у яких паряться частіше і багато людей, а також розташованих прямо в будинку – це кращий вибір.

Лінолеум та інші синтетичні матеріали в умовах лазні неприпустимі, так як при підвищеній вологості і температурі можуть виділяти шкідливі речовини.

Попередня підготовка

Ще під час спорудження лазні потрібно потурбуватися підготовкою підстави для підлоги. Грунт під майбутньою лазнею трамбується і засипається щебенем шаром 15 см. Якщо його просочити бітумом, то така подушка буде мати ще й гідроізолюючими властивостями, і краще розподіляти навантаження. При погано вбирає вологу грунті товщину подушки можна збільшити до 25 см, а під неї насипати 5-10 см піску.

Проектуючи приміщення, потрібно врахувати, що підлога в парній повинен підніматися над рівнем підлоги мийної на 10-15 см і на 20 см над підлогою роздягальні. Це дозволить краще зберігати тепло.

Якщо передбачається дерев’яна підлога, то простір під ним має добре провітрюватися. З цією метою в фундамент під лазнею з протилежних сторін закладають труби діаметром 10 см з пластика або азбестоцементу, щоб повітря могло циркулювати під підлогою.

Для непротекающего статі відразу визначають місце, де буде встановлений злив, зазвичай це найнижче місце в будівництві. Простір під таким підлогою теж має провітрюватися, а до гідроізоляції перекриттів потрібно підійти особливо уважно. Злив обладнується сифоном, підключеним до труби діаметром 10-15 см, з’єднаної з домовик каналізацією. Якщо лазня стоїть далеко від дому, то слив можна вивести за її межі в додатковий резервуар.

Підлога з дерева

Пол в лазні рідко нагрівається вище 30 градусів, особливо якщо мова йде про протікає конструкції, яку не утеплюють. Отже, його можна зробити з хвойних порід деревини: сосни, ялини, модрини, — так як вони витримують високу вологість і, завдяки високому вмісту смол, не так схильні до дії грибка. Додаткова перевага – вони не ковзають при намоканні. Якщо є можливість використовувати для підлоги ту ж деревину, що і для стін – липу, березу – то це найкращий варіант (про кращу породу дерева для лазні читайте тут).

Для протікає статі знадобляться:

  • цегла або бетон для опор, цементний розчин,
  • матеріали для гідроізоляції: бітумна мастика, руберойд, гідроізоляційна плівка,
  • лаги або брус перетином 15*15 або 18*18 см, на які будуть набиватися дошки,
  • дошки товщиною 5 см і шириною 15-17 см для протікає підлоги і чорнового рівня непротекающего,
  • шпунтовані дошки для непротекающего статі (максимально сухі) і керамзит в якості утеплювача.

Попередньо вся деревина обробляється антисептиком, а торці лаг – герметиком. Дошки шліфуються ретельно, щоб тріски не могла поранити шкіру. Покривати готовий дерев’яна підлога в парній не рекомендується нічим, так як будь-який лак з часом все одно почне облупливаться, а при нагріванні може виділяти токсичні речовини.

Так як на лаги припадає велика вага, то вони додатково підпираються стовпчиками з армованийного бетону або цегли, товщина яких не менше 15 див. Бетонні підпори виконуються за всіма правилами заливки стовпчастого фундаменту. Отмостка для тих і інших повинна бути 7-8 см. Висота підпірок така ж, як і у фундаменту. Лаги укладаються на фундамент і опори, покриті гідроізоляційним матеріалом, в разі руберойду – в 2 шари. Якщо підлога споруджується протікає, то укладаються вони на одному рівні, якщо непротекающий, то з ухилом в сторону стоку. Цей ухил регулюється за допомогою прокладок.

Для протікає підлоги дошки прибиваються поперек лаг цвяхами або кріпляться на саморізи. Щілини між ними залишають близько 2-3 см, причому біля стін зазор роблять поменше.

Непротекающий дерев’яна підлога настилається в кілька шарів. Нижній – чорновий – складається з дощок, закріплених на лаги, як і у випадку протікає підлоги, тільки без зазорів. Поверх нього укладають шар гідро – і теплоізоляції, потім шпунтовані дошки за допомогою цвяхів або саморезов. Вони укладаються так, щоб паз був звернений в центр лазні або до того місця, де встановлений стік.

Бетонна підлога

Бетонна підлога більш холодний, і при його спорудженні потрібно подбати про утеплення. Існує два варіанти: укласти утеплювач між двома шарами бетону або поверх, розташувавши на ньому тверду підкладку, на якій буде кріпитися обробний матеріал.

Для нижнього шару бетонної підлоги в лазні розчин готують з використанням в якості наповнювача досить крупного щебеню – близько 35 мм Оптимальна товщина – 15-20 див. Його заливають, як і всі перекриття, використовуючи опалубку та комплектуючі. Так як шар не товстий, в якості арматури можна використовувати металеву сітку з осередками 10*10 або 15*15 см.

Поверх нижнього шару укладають гідроізоляцію з руберойду або спеціальної плівки і настилають або насипають утеплювач. Варіантів може бути кілька:

  • керамзит (він недешевий, але шар його може бути нетовстим),
  • листи мінеральної вати або базальту,
  • пінополістерол (неякісні марки можуть зруйнуватися з часом),
  • пінобетон (вбирає вологу і тому потребує якісної гідроізоляції)
  • перліт в суміші з цементом і водою – дуже легкий матеріал з відмінними теплоізоляційними характеристиками.

Поверх утеплювача знову слід прошарок гідроізоляції і заливається верхній шар бетону. Його товщина вже може бути менше, а в якості наповнювача використовується щебінь меншої фракції.

Цей шар розрівнювати потрібно особливо ретельно і витягати за рівнем, так як він буде служити основою для підлогового покриття. Щоб вода стікала до зливу, при вирівнюванні підлогу скошують в його сторону. Досить 5-10 мм на кожен метр підлоги.

Бетон сохне протягом тижня і більше, тому до кожного наступного етапу можна приступати тільки дочекавшись висихання попереднього шару. Щоб бетон не покрився мережею тріщин, під час його висихання поверхню підтримують вологою, посипавши тирсою або накривши на перші дні плівкою.

На повністю висохле бетонну основу укладається на плитковий клей керамічна плитка або клінкер. Краще вибрати плитку з неслизькою матовою або шорсткою поверхнею. Якщо ви боїтеся обпектися об кахельну підлогу, то поверх нього можна настелити дерев’яні решітки, ступати по яким буде приємніше.

Поділитися з друзями

Залиш коментар або задай питання

Ваш e-mail не будет опубликован.

Adblock
detector